Є люди, яких не влаштовує технічний прогрес, щоб втікти від цього вони переїждають в глушину, відмовляються від всіх благ. Вирощують помідорки, мають по п’ятеро дітей і називають себе екопоселенцями. Така історія може спіткати будь-яку галузь. В певний момент знайдеться той, хто скаже: “Раніше було краще”. На кшталт як ті, хто взагалі не жив в Радянському Союзі, іноді люблять покидати гучні заяви: “В СРСР було так добре". Щось подібне спіткало і веб-дизайн.
Ні! – виголосили прихильники суперолдскульного дизайну сучасним доброзичливим інтерфейсам та естетичній привабливості і започаткували новий напрямок у веб-дизайні. Ця тенденція отримала навіть власну назву – Веб бруталізм.
Якщо ви зустріли сайт, який виглядає як привид із 90-х, можете не сумніватися – маєте справу з Web бруталізмом. До речі, в Мережу це доволі дивне віяння потрапило з архітектури. Тут все трапилося за давно відомим сценарієм: бруталізм виник як реакція та протест молодого покоління.
І якщо в архітектурі будівлі у цьому стилі взагалі не прикладають жодних зусиль, аби влитися у міську стилістику, то в дизайні ресурсів бруталізм взагалі заперечує естетику, а такі сайти повністю позбавлені будь-яких ознак популярних нині тенденцій.
Загалом складається враження, що прихильники напрямку є фанатиками “рубаного” дизайну (чи то відсутності дизайну) 90-х – ті ж зображення низької якості, ігнорування вирівнювання, тексти без іконок, примітивні шрифти, кислотні кольори, що постійно мигають, жодного натяку на правильну верстку та інтерфейси ну дуже далекі від дружелюбних.
Хтось на такі сайти дивиться з пекучим болем в очах, а хтось бачить і якусь філософію в них, але факт є фактом – Web бруталізм набуває популярності. Традиційно всі віяння приходять до нас із “заморського” Інтернету, а там “страхітливі” сайти вирують життям вже на повну. І це далеко не приступ безумства групки фріків, а справді поширене явище, адже такий стиль отримало вже багато авторитетних сайтів ЗМІ та компаній.
Web бруталізм стиль далеко не новий, але ще донедавна до його ордену входили лише обрані. Ц було доволі вузьке коло дизайнерів та розробників, але стараннями Паскаля Девілля, директора рекламного агентства Freundliche Grusse, Web бруталізм пішов у маси і знайшов тут підтримку. Справа в тому, що протягом довгого часу Девілль колекціонував на своїй платформі сайти, які вважав гарними зразками Web бруталізму. А от після публікації на Hacker News його сайт став суперпопулярним, адже за перші 24 години число унікальних відвідувачів, які бажали поглянути на нову “диковинку”, перевищило 100 000. Сам Девілль переконаний, що брутальним може назватися далеко не кожен сайт зі страшкуватим дизайном:
При першому погляді на сайти цього стилю може здатися, що єдина мета, яку переслідували творці, – зробити перегляд контенту та сайту далеко не простою та комфортно справою. Та насправді ж прихильники Web бруталізму переконані, що сучасний дизайн аж надто оптимістичний та легковажний. От і вирішили ситуацію виправити, додати обрунтованості, потужності та міцності. Але, вочевидь, кращого, ніж відкрити “Скриньку Пандори” дизайну 90-х не вигадали.
Але помилково говорити, що будь-який потворний сайт можна віднести до “брутальних”. Насправді ж у бруталістів існує власна естетика та філософське бачення. Не просто дизайн має бути примітивним, позбавленим смаку та абсолютно недружелюбним, сам сайт повинен бути зробленим без зайвих проблем, вручну, на чистому HTML.
Як би там не було, а наявність такої кількості прихильників у веб-бруталізму свідчить про його абсолютну самостійність в якості нового тренду та про пошуки цікавих тенденцій. Можливо, такий інтерес викликаний ностальгією чи прагненням до чогось оригінального (за мотивами “все нове – давно забуте старе”), а можливо, бажанням максимального спрощення, дистанціювання від шаблонності. Скоріше за все, пік популярності Web бруталізму в нашій країні ще попереду, тоді й доведеться обирати сторону добра чи зла, а поки з цікавістю спостерігаємо за його розвитком.
І наостанок презентуємо вам невелику добірку сайтів, котрі “захворіли” на Web бруталізм: